Пояснений загадковий феномен всередині атомних ядер

Міжнародна група фізиків з'ясувала, чому бета-розпади в атомних ядрах протікають повільніше, ніж у вільних нейтронах. Над вирішенням цієї загадки вчені билися протягом 50 років, повідомляється в прес-релізі на Phys.org.

Дослідники вивчили перетворення ізотопу олова-100 в індій-100. Ці два елементи мають однакову кількість нуклонів (протонів і нейтронів), однак індій-100 має на один протон менше і на один нейтрон більше, ніж олово-100. При бета-плюс-розпад (позитронному розпаді) протон олова перетворюється в нейтрон, при цьому випромінюється позитрон і електронне нейтрино. Цей тип бета-розпаду відбувається тільки всередині ядра. При бета-розпаді вільного нейтрона випускається електрон і антинейтрино.

Фізики з допомогою суперкомп'ютера змоделювали структуру розпадається материнського ядра олова-100 і утворюється дочірнього ядра, а також враховували поля сильних і слабких взаємодій і кореляції між нуклонами під час розпаду. Це дозволило визначити, що низька швидкість бета-розпаду в ядрах обумовлена залученням в процес відразу двох нуклонів, наприклад двох протонів, що розпадаються на протон і нейтрон, або протона і нейтрона, розпадаються на два нейтрона.

За словами вчених, теоретичні результати узгоджуються з експериментальними даними і можуть бути використані для вивчення синтезу важких елементів під час злиття нейтронних зірок, а також безнейтринного подвійного бета-розпаду.window._settings.components.eagleplayer = window._settings.components.eagleplayer || {}; window._settings.components.eagleplayer.enabled = true; window._settings.components.eagleplayer.templates = {"multiplayer":["9116","10737","10738","10739","10740"],"scroll":["10409","10410","10737","10738","10814"]}; window._settings.components.eagleplayer.relatedVideosHeight = 185;Що відбувається в Росії і в світі? Пояснюємо на нашому YouTube-каналі. Підпишись!

Категория: Разное